Клірик Мгарського монастиря взяв участь у науковій конференції «Князі Вишневецькі та їх місце в історії України»
16-17 жовтня в Лубнах відбулася наукова конференція «Князі Вишневецькі та їх місце в історії України» присвячена 1025-літтю заснування міста Лубен.
Організаторами конференції виступили Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, Департамент освіти та науки Полтавської облдержадміністрації, Лубенська міська рада та Лубенський краєзнавчий музей. Участь у конференції прийняли науковці з різних міст України та Польщі.
З благословення Високопреосвященнішого Филипа, митрополита Полтавського і Миргородського, священноархімандрита Мгарського Спасо-Преображенського монастиря участь у конференції взяв клірик монастиря протоієрей Борис Кондрат.
Відкрив конференцію з вітальним словом Лубенський міський голова О.П. Грицаєнко.
На першому пленарному засіданні прозвучали доповіді:
«Археологічні дослідження на території міста Лубен», Супруненка О.Б., кандидата історичних наук, заступника директора ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» ІА НАН України;
«Ірина (Раїна) Могилянка — Вишневецька: заручення, шлюб, спадщина», Чаманської Ілони, професора історії Університету ім. Адама Міцкевича (м. Познань, Польща);
|
|
«Політичний портрет батька Є. Вишневецького — князя Михайла», Сегеди Р.А., кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України Інституту історичної освіти НПУ ім. М.П. Драгоманова;
«Постать Дмитра — „Байди“ Вишневецького в українській і польській історіографіях ХІХ — першої половини ХХ ст.», Зимницької С.П., аспірантки кафедри історії та теорії ДВНЗ «Національний гірничий університет» (м. Дніпропетровськ);
«Роль князів Вишневецьких у становленні лубенського краю», Скорика Б.С., кандидата педагогічних наук, асистента кафедри культурології ПНПУ ім. В.Г. Короленка (м. Полтава); «Ярема Вишневецький: військовий політик, дипломат» Кибалюка М.В., наукового співробітника Вишнівецького філіалу Національного заповідника «Замки Тернопілля» (м. Вишнівець Тернопільської обл.);
«Особливості фрагменту колони з палацу Ієремії Вишневецького в Лубнах», Виногродської Л.І., кандидата історичних наук, ст. наукового співробітника ІАНАН України (м. Київ).
На другому пленарному засіданні, яке відбулося у читальній залі Лубенського фінансово-економічного коледжу прозвучали доповіді:
«Князі Вишневецькі і Київ», Яковенко Н.М., доктора історичних наук, професора кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» (м.Київ);
|
|
«Портретна галерея князів Вишневецьких», Довгої Л.М., доктора філософських наук, професора кафедри культурології Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського (м. Київ);
«З історії заснування Мгарського Спасо-Преображенського монастиря», Кондрата Б.В., протоієрея, клірика Мгарського Спасо-Преображенського монастиря (м. Лубни);
«Колективний портрет братії Мгарського монастиря у ХVІІІ ст.», Серік Ю., студентки ІV курсу Національного університету «Києво-Могилянська академія» (м. Київ);
«Сепаратизм Вишневецьких — уявний і реальний», Рудницького Ю.В., журналіста (м. Київ);
«Роль Вишневецьких у розвитку селітроварного промислу на Лівобережжі», Шерстюка В.В., завідуючого відділом Центру охорони та досліджень пам’яток археології УК Полтавської облдержадміністрації (м. Полтава);
«Традиції вирощення лікарських рослин на Лубенщині», Глущенко Л.А., кандидата біологічних наук, заступника з наукової роботи директора Дослідної станції лікарських рослин (с. Березоточа Лубенського району);
«Лубни першої половини XVII ст. в «Очерках Лубенской старины», К.П. Бочкарьова та їх автор Дяченко Т.М., директора Лубенського краєзнавчого музею (м. Лубни).
17 жовтня для учасників конференції були організовані екскурсії по місту Лубни, до Мгарського Спасо-Преображенського монастиря та на дослідну станцію лікарських рослин в с. Березоточа.