Традиційний Хресний хід у Лубнах

29 липня 2007 року, за традицією, в Лубнах відбувся Хресний хід, присвячений пам'яті рівноапостольного князя Володимира, Хрестителя землі Руської, засновника нашого славетного міста (пам'ять — 28 липня) і Хрещенню Русі (пам'ять — 14 серпня).

Вже четвертий рік православні віруючі Лубенщини крокують вулицями міста з молитвою, під церковними прапорами — хоругвами, на чолі зі священством. Цього року, як завжди, Хресний хід проходив з благословення Високопреосвященнішого Филипа, Архієпископа Полтавського і Кременчуцького. Очолював його митрофорниий протоієрей Іоанн Кармазенко разом із духовенством Лубенського й Оржицького благочинія.

Хресний хід поєднав духовно сотні різних, не схожих один на одного, лубенців, які бажали нагадати своїм землякам, що народ наш одвіку православний, і що живить його лише Православна віра, православне віровчення.

Завершився Хресний хід водосвятним молебнем, освяченням води у річці Сула та благословенною трапезою для всіх учасників.

Святитель Філарет (Дроздов) радив: «Побачивши хресний хід, поспішай приєднатися до нього, не пропускай рятівного моменту». Справа в тому, що причиною всіх людських негараздів є гріховна нечистота, яка накопичується і в нас, і довкола нас. Усвідомивши свої провини перед Господом і сподіваючись на Його милосердя та заступництво, люди завжди виходили на Хресний хід, щоб очистити молитвою вулиці та майдани, будівлі та сади, землю й повітря і, головне, — власні серця. Не дарма ж у давнину говорили: «Якщо ніхто не може, то Бог допоможе».

Історик Г. Романов пояснював: «Метафізика хресного ходу полягає в тому, що він є образом вигнання з раю людей, які згрішили. Колись у Візантії навіть імператор і патріарх, каючись, виходили за міські стіни босоніж, у власяницях і веригах». Це вже потім Хресні ходи руських полків, під час яких знамена й гармати кропилися свяченою водою, перетворилися на гордовиті військові паради, а смиренні молитовні ходи мирян — на збуджені політичні демонстрації. Тож звичні для всіх нас демонстрації та паради походять від церковних хресних ходів, хоча мало хто про це здогадується.

Традиційно хресні ходи символізують єдність православної держави (царства) і Церкви, з якої, власне, і виросла Свята Русь. А взагалі, для християнина все життя є своєрідним Хресним ходом, адже християнське життя має бути богослужінням і прагненням заслужити прощення. Ця істина якнайкраще усвідомлюється, коли поряд, пліч о пліч, крокують брати й сестри во Христі, знайомі чи незнайомі, сумні чи усміхнені, але неодмінно сповнені єдиним прагненням — жити Богом і з Богом, служити ближнім і Церкві Христовій, сповнені бажання єдиним серцем і єдиними вустами сповідати святу віру батьківську — Православ'я.