Вы здесь

День міста в Лубнах святкували по-православному

Логотип ФестивалюЦього року святкування Дня міста відбулося за активної участі Української Православної Церкви, що стало помітним вже на урочистих зборах 17 вересня, коли благочинний Лубенського округу протоієрей Іоанн (Кармазенко) вручив від імені Єпископа Полтавського і Кременчуцького Филипа благословенні грамоти міському голові А. М. Соболєву та іншим лубенським благодійникам. Серед нагороджених — редактор нашої газети Л. М. Бірюкова, яка протягом кількох років регулярно друкує на сторінках «Вісника» православні матеріали, чим сприяє розвитку православної культури на Лубенщині.

18 вересня, в день визволення Лубен від німецько-фашистських загарбників, з благословення Єпископа Полтавського і Кременчуцького Филипа, під головуванням благочинного і священиків Лубенського благочиння віруючі УПЦ пройшли Хресним ходом від церкви Різдва Пресвятої Богородиці до пам’ятних знаків, встановлених на місці концтабору та братської могили жертв фашизму, і до пам’ятника воїнам-визволителям Лубен. Скрізь були відправлені заупокійні служби та покладені квіти.

А в неділю 19 вересня, за традицією, в усіх православних храмах Лубен молилися про душевне й тілесне здоров’я лубенців.

Та найяскравішою подією цьогорічних торжеств, напевне, став

І Православний Фестиваль духовного співу

«СПІВАЮ БОГОВІ МОЄМУ ДОКИ ЖИВУ» (Пс. 145),

Ієрей Борис Кондратякий з благословення Преосвященного Єпископа Филипа проходив 19 вересня в концертній залі Лубенської музичної школи. Ведучим концерту був ієрей Борис Кондрат — голова єпархіального відділу релігійної освіти, катехізації та місіонерства, голова Лубенського місіонерського братства «Православне слово», настоятель Свято-Миколаївської церкви с. Михнівці. Він зумів створити теплу атмосферу, і в невимушеній формі знайомив глядачів з азами Православної культури. В поєднанні з церковними піснеспівами у майстерному виконанні учасників фестивалю, це сприятливо вплинуло на душі присутніх у залі лубенців. Багато хто вперше відкрив для себе світ Православ’я, побачивши істинне сяйво рідної релігійної спадщини.

Це й не дивно, адже церковні піснеспіви є вираженням більш високого духовного життя, вони є закликом не допустити в душу нічого негармонійного, нестройного, немузичного, а також прикладом необхідного для правильного церковного співу молитовного стану душі. Розніжені наспіви та плаксиві ритми, на думку Святих Отців, розбещують людську душу. Тож для духовних піснеспівів характерним є відсторонення від усього тілесно-м’язового і душевнорозслабленого заради насичення чистими небесними звуками. Все це означає, що духовний спів — не є просто музикою. Православ’я вважає людину інструментом Святого Духа, а праведне (себто правильне) життя — своєрідним молитовним співом. Правильний спів є наслідком праведного життя, і, навпаки, праведне життя стає наслідком правильного співу. Навіть слово «Православ’я» слід розуміти як правильне, відповідне, розумне славослів’я Господові, себто не тільки язиком, але й думками, почуттями і всім устроєм життя.

У конкурсній програмі православного фестивалю брали участь хорові колективи церков міста, району та святковий хор Мгарського Спасо-Преображенського монастиря. Поза конкурсом виступило тріо братії Мгарського монастиря.

Членам жюрі було дуже непросто визначити переможців, адже рівень виконання у багатьох хористів був дуже високим. Тому ведучий щиро просив не перейматися оцінками, адже «головна нагорода наша, — нагадав він, — на небесах». І все ж, сподіваємось, що Святий Дух, зі спільної молитви до Якого почався фестиваль, допоміг розподілити місця правильно.

Отже, перше місце отримали півчі лубенської церкви Різдва Пресвятої Богородиці (регент Олена Ковален­ко) та святкового хору Мгарського монастиря (регент Ірина Гордієнко). Друге місце поділили між півчими Свято-Троїцької церкви м. Лубен (регент Ірина Савлук), Свято-Пок­ров­ської церкви с. Березоточа (регент Юлія Гришá) і Свято-Миколаївської церкви с. Михнівці (регент Анатолій Супрун). Третє місце жюрі присудило Свято-Покровській церкві м. Лубен (регент Людмила Брижак). А приз глядацьких симпатій, зі значною перевагою в кількості голосів, отримав хоровий колектив села Михнівці.

Спонсорами фестивалю виступили: міська мерія, приватний підприємець В. П. Педрига, І. К. Павельчук, братія Мгарського монастиря та місіонерське братство «Православне слово».

До речі, серед фестивальних призів був створений силами цього братства і презентований на фестивалі мультимедійний релігій­ний довідник, який допоможе розібратися в багатьох феноменах сучасного релігійного життя. На обкладинці цього диска височіє зруйнований на початку 60-х років білокам’яний Троїцький собор, який відтепер не тільки викарбуваний в серцях віруючих лубенців, але й прославлений в емблемі православного фестивалю. Осяяний сонячним світлом, у колі веселкових кольорів, старий Свято-Троїцький собор відтепер стане для багатьох лубенців символом непереможності Православної істини, без якої душа-християнка в цьому безбожному світі не виживає.

А те, що перший на Лубенщині православний фестиваль проходив у День Михайлового чуда, дає надію на диво нової зустрічі з православним мистецтвом у наступному році. Хочеться вірити, що цей Фестиваль духовного співу стане щорічним православним дарунком лубенцям на Свято (тобто «святий день») міста.

«Вісник» № 39 від 29.09.2004р.

Журнал «Мгарский колокол»: № 33, вересень 2005