Князь Володимир зробив правильний вибір

Хрещення Київської Русі — державне чи світське, актуальне чи надумане свято? Як на Україну вплинула християнізація? Як змінилась роль Православної Церкви у суспільстві за 1025 років? Про це та інше читайте в інтерв'ю з Предстоятелем Української Православної Церкви напередодні святкування 1025-річчя Хрещення Русі.

— Ваше Блаженство, наскільки актуальне свято Хрещення Русі сьогодні у суспільстві, чи актуальне взагалі?

— День пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира (28 липня) Церква відзначає віками. А святкування 1000-річчя Хрещення Русі (1988 р.) можна вважати переломним моментом переходу від періоду богоборчого войовничого атеїзму до відродження духовності нашого народу.

За останні 25 років, після припинення гонінь на Церкву, склалася добра традиція збиратися усім єпископатом нашої Церкви, щоб прославити свого рівноапостольного князя — Хрестителя Русі.

Кілька років тому утворилася і громадська організація «День Хрещення Русі», яка проводить просвітницькі акції — виставки, концерти, хресні ходи. День Хрещення Русі був оголошений державним святом в Україні, а потім те саме зробили у себе Росія і Білорусь. Тож можна казати, що це свято стало міжнародним та актуальним не тільки для Церкви, але й для держави і суспільства.

— Наш Президент закликав відзначити річницю Хрещення Русі на загальнодержавному рівні. На Вашу думку, це свято більше духовне чи світське?

— Хрещення Київської Русі визначило вектор розвитку нашого народу, його культуру, віру та світогляд.

Ми одночасно є і громадянами держави, яка успадкувала історію Київської Русі, і членами Церкви, яка веде наш народ шляхом спасіння ось уже 1025 років. І те, що Пасха, Різдво, Трійця й День Хрещення Київської Русі в нашій країні є державними святами — це добрий знак того, що ми спадкоємці духовних дарів Дніпровської Хрещенської Купелі. Це — свідчення духовного відродження нашого народу.

— Ваше Блаженство, як Ви вважаєте, чи виправданий був вибір князя Володимира? Адже він міг прийняти і християнство західного зразка...

— Історія не має умовного способу. Святий рівноапостольний князь Володимир зробив свій вибір на користь Православ'я. Воно, у свою чергу, сформувало культуру, традиції й світогляд нашого народу.

Але 988 року ще не було поділу між Західною та Східною Церквами. І 1025 років православного християнства нашого народу доводять, що князь Володимир зробив правильний вибір.

— Що, на Вашу думку, дало Православ'я Україні в історичному плані?

— Православ'я дало нашому народу віру християнську. Православ'я сформувало нашу культуру. Православ'я допомогло формуванню нашої державності.

Святий рівноапостольний князь Володимир — Хреститель Русі. Святий благовірний князь Ярослав Мудрий — Просвітитель Русі. Преподобний Нестор Літописець — один із перших істориків. Преподобний Агапіт Печерський — один із перших наших видатних лікарів. Преподобний Аліпій Печерський — один із перших наших іконописців-художників. Цей список можна продовжувати й досі.

Наші головні історичні, архітектурні й культурні пам'ятки — це плоди нашої християнської культури. Це і Софія Київська, яка відзначила своє 1000-річчя, це і Києво-Печерська, і Почаївська, і Святогірська Лаври, це тисячі храмів та сотні монастирів.

Але найбільше надбання — це наші святі, до яких ми звертаємось по допомогу та прикладом яких надихаємось у житті.

— Чи змінилися роль і значення Православної Церкви у суспільстві й державі за ці сторіччя?

— Церква переживала різні часи, але нерозлучно була зі своїм народом. Ми пережили страшне ХХ ст. з його богоборством і відкритими гоніннями на віруючих, руйнуванням храмів та знищенням монастирів. Але саме цей час подарував нашій Церкві сонм новомучеників на чолі з Київським митрополитом Володимиром (Богоявленським), розстріляним у 1918 р.

Та й сьогодні час непростий. Але Господь створив Церкву і сказав, що ворота пекла не здолають її (Мф. 16:18). І ми, які пережили часи гонінь, є свідками відродження Церкви і віри нашого народу. Тому сьогодні не просто згадуємо історію та підбиваємо підсумки останніх 25 років, але й будуємо плани на майбутнє.

— Які заходи проходитимуть у Лаврі з нагоди святкування 1025-річчя Хрещення Русі?

— Основні торжества з нагоди ювілею пройдуть у Києві наприкінці липня.

24 липня ми плануємо відслужити першу Літургію в нижньому храмі на честь апостола Андрія Первозванного і святого рівноапостольного князя Володимира у Воскресенському кафедральному соборі, що наразі будується. На 26-те число запланована урочиста державна академія в Палаці «Україна».

27—28 липня до нас на урочистості приїдуть Глави й представники всіх Помісних Православних Церков. Разом із ними в Київ прибуде хрест святого апостола Андрія Первозванного. 27 липня буде звершено молебень на Володимирській гірці, а 28-го — Божественну літургію у Святій Успенській Києво-Печерській Лаврі.

На Хрещатику заплановано великий просвітницький концерт, в «Українському домі», «Мистецькому Арсеналі» й Національному Києво-Печерському музеї-заповіднику пройдуть тематичні виставки.

Урочистості й просвітницькі заходи пройдуть по всій Україні, а також у Росії та Білорусі.

Та головне для нас — це можливість розповідати людям про віру, про святість, про вічність.

orthodoxy.org.ua