П'ятидесятниця. День Святої Трійці

Після Вознесіння Христового наступив десятий день: це був п'ятидесятий день після Воскресіння Господнього. Євреї відзначали велике свято П'ятидесятниці, влаштоване на згадку про отримання Синайського законодавства. Всі апостоли разом із Божою Матір'ю й іншими учнями Христовими одностайно перебували в Єрусалимській світлиці. Була третя година дня, за єврейським часом, тобто, по-нашому — дев'ята година ранку. Раптом зробився шум з неба, ніби від сильного вітру, що несеться, і наповнився ним увесь будинок, де перебували учні Христові. І з'явилися вогненні язики й почили (зупинилися) по одному на кожному з них. Усі сповнилися Духа Святого й почали прославляти Бога на різних мовах, яких не знали. Так Дух Святий, за обітницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, у знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам; зійшов же у вигляді вогню в знак того, що має силу обпалювати гріхи й очищати, освячувати й зігрівати душі.

У Єрусалимі в цей час було багато євреїв, які прийшли з різних країн на свято. Апостоли вийшли до них й проповідували на їхніх рідних мовах воскреслого Христа. Проповідь так подіяла на слухачів, що багато хто увірував й почали запитувати: «Що ж нам робити?». Петр відповів їм: «Покайтеся й хрестіться в ім'я Іісуса Христа для прощення гріхів; тоді й ви отримаєте дар Святого Духа».

Ті, що увірували в Христа, охоче прийняли хрещення, й виявилося таких у цей день біля трьох тисяч чоловік. Таким чином, почало облаштовуватися на землі Царство Боже, тобто Церква Христова.

У день свята П'ятидесятниці, відразу після Божественної літургії, служиться вечірня в пам'ять про зішестя на святих апостолів Духа Утішителя. Під час цього богослужіння читаються смиренні молитви про дарування й нам Духа Святого, Духа премудрості, Духа розуму й страху Божого (молитва уклінна після сугубої ектенії). Свята Церква молиться про дарування благодаті Духа Святого всім присутнім, а також покійним батькам і братіям нашим та іншим сородичам по плоті, щоб і вони вдостоїлися бути учасниками Царства Слави в країні живих... «зане ни един есть чист пред Богом от скверн, ниже аще един день живота его есть» (молитва уклінна після «Сподоби, Господи, в вечер сей»).

Без благодаті Духа Святого немає спасіння, немає справжнього християнства. Сам Господь Іісус Христос неодноразово говорив, що для Нього необхідний цей Божий дар. Дуже виразно сказав Він про це в бесіді з праведним Никодимом, котрий прийшов до Нього довідатися, що потрібно робити заради спасіння. «Істинно, істинно говорю тобі, — учив Никодима Господь, — якщо хто не народиться згори... від води й Духа, не зможе ввійти в Царство Боже: народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух» (Ін. 3, 3–6). Зміст слів Спасителя ясний: якщо не відбулося духовного народження, якщо не отримані благодатні дари Духа Божого, неможливо успадковувати Царство Боже.

Але як можна здобути благодать Святого Духа? Потрібно, насамперед, мати щире, серцеве бажання, поєднане з твердою й непохитною вірою. Потрібно уникати всякої неправди, гріховної скверни й творити добро. Засоби для здобування благодаті подаються в Церкві Божій, у святому храмі, у церковних таїнствах, у молитві.

Здавна існує традиція прикрашати в цей день будинки й храми зеленими гілочками та квітами. Звичай цей успадкований від Старозавітної Церкви, коли в день П'ятидесятниці будинки й синагоги прикрашалися зеленню на згадку про те, як при Синайській горі все квітло й зеленіло в день отримання Моїсеєм скрижалей Закону. Сионська світлиця, де на апостолів зійшов Святий Дух, у той час, згідно звичаю, теж була прикрашена гілками дерев і квітами.

У цей день ми також згадуємо явлення Трійці у вигляді ангелів Авраамові, в Мамврійській діброві. Тож прикрашений зеленню храм нагадує нам і ту діброву.

А ще, квітучі зелені гілочки нагадують нам, що під дією благодаті Божої людські душі розцвітають плодами усіляких чеснот.