Людина така сама невичерпна і бездонна, як її Творець. Їй властиво самій творити свою суть. З Богом вона буде вершити чи ні — це її власний вибір. Вибір перед яким завмирає саме небо. Господь не здійснює позитивного впливу на людину, не заграє з нею, не працює над нею. Тому що людина не матеріал, а протилежна Йому істота, яку Він терпеливо очікує, як євангельський батько блудного сина. В цій безмежній повазі до особистості, в терпінні і готовності прийняти її просто, без вимог і компромісів заключається суть місіонерського подвигу християн...
