На березі невеличкого струмка був собі симпатичний будиночок. Зі справжнім димарем і солом'яною стріхою! А жив у ньому Маленький Опосум на ймення Бінк. У опосумів передні лапки — геть як ручки, з рожевими долоньками, а на животі — кишенька. Аж он, до речі, і він, — власною персоною. Маленький Опосум сидів якось на березі рідного струмка украй засмучений. Носа він опустив майже до самої води. А вушка звісив аж до носа. Журно, коли ти понад усе на світі хочеш знайти друга, а він ніяк не знаходиться!...